Егіше ЧАРЕНЦ

(1897–1937 рр., Армения)

СПÜВАНКА ЗА СЕБЕ

И дїля мене ся перырве путь земный.
Час прийде, и менї закрывуть очи.
И мої спüванкы забудуть в час новый,
И в зимлю ня закоплють, ци й – затопчуть!

Сходити в небо сонце буде так ги все,
И гладити хащї, потокы, зворы.
И мамка моя ни повірує в сисе,
Ош я – умер.., ош я умер – так скоро…

Менї проститься вся моя вина –
Я буду танути, зливавучи ся з дымом.
И буде плакати судьба моя земна,
Ош вна – єдинственна й ниповторима.

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія