Франческо ПЕТРАРКА
(1304–1374 рр., Италия)

С О Н Е Т

Кить ни любов, та што вто годно быти?
А кить любов, та што товды она?
Добро? Та в нüм лем гüркота страшна!
Зло? Айбо што май годно солодити!

Ни можу тїнь на сонце наводити,
Кой вта любов, ги сонїчко, ясна.
Айбо она щи, гикой смирть, силна,
Кить нич ни годен им, до лем – любити.

Кой люблю, та кому товды я служу?
Єдно вповісти м годен: ни собі!
То смертну слабüсть, а то силу дужу

Вчуваву, кой говорю штось тобі.
Айбо за мудрüсть й думати ни сміву:
Взимі – горю, у спеку – студенїву.

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія