СПÜВАНКА ЗА СВАЛЬБУ
Най згорять корчмы всї, виндиглüв прапав бы -
Вто, на мою душу, хлопцї, дуригрüш.
Я майбüлше в свiтї люблю нашу свальбу -
Свальбовав бым каждый динь и кажду нüч.
Гатї набiглюву и напорфiнуву,
Вббрытваву ся, вммыву ся, майшлик на ся взьму,
И за семый хüтарь смiло повандруву
Через дощ ци спеку, через писсью тьму.
А коли на свальбу прийду ци приїду,
Файно ся розникаву звонка и удну,
И товды знайомым - родичам, сусїдам -
Радити лем файноє й розумноє пüчну:
- Уйно Юльчо, ни крутїть гузицив -
Гузиця ни виртула, а вы ни йироплан.
Никайте як ипно играть молодиця,
Як нив файно дрылять мынкавый Иван.
- Тьüтко Анцьо, вы так швыдко йграли,
Што сьте й ни
учули як ся гумi врвав -
Бiлi будюговы нагло з вас упали,
И ваш цїмбор радо в кал йих затоптав.
- Стрыйно Марьо, нащо сьте змiшали
Палинку из пивом, пиво из вином -
Вы пуд городину в штось мняккоє впали,
Думали сьте - парна, а тото - гüно.
- Маточко Олено, що ся з вами стало,
Вы вже скоро баба, а щи вас кортить:
Вшытко сьте з ся платя в быля пометали,
А ни в кого з хлопцьüв нич и ни стойить.
- Уйку Митре, де такоє чули -
В танцї дьüвку держите вы за голїнкы!..
Треба вбы сьте, бiдну, вд собi убернули,
Бо перед у ниї там є, де - цицькы.
- Стрыю Йване, треба на вас тычку -
Вы туй нашу файту ни ганьбiть! -
Спрячте скоро в гатї вашу бiлу гычку,
И на молодицю бiмбов ни дрочїть.
Молодый напив ся, што встати ни вартый -
Лем очима клїпать, ниваловшный нич.
Сїв на свальбi йграти з хлопцями у карты,
И прокартяв свою перву брачну нüч.
Молода у карты йграти ни мiшала
Ани молодому, ани лынгарям -
Лем тирпiла чесно, й чесно дочикала
Замашного, файного, товстого бiгаря.
Никаву на свальбу вже котру годину,
Коли ткось из хлопцьüв д минї пудыйшов,
Сунув ми у рукы замашну павзину,
И вповiв обым на улицю ишов.
Бо з села сусїцького хлопцї ся сходили,
Й - хотять туй играти... Та мы тко єсьме?!..
Адде в них на свальбi нас они побили,
Мы за вто ушытко типир йим уддаме.
Туй минї в жолудку штось ся закрутило,
Щи м на бiду близько вд молодым стояв.
Иппен молодиця за рукав ня ймила -
Думав им, ош перну, айно - я ся всрав.
Молода ся верла в рукы молодому,
Я пустив павзину, й - гет дольü путьом!-
Нашто минi свальба?! - Йду до свого дому,
Дома ся убмыву, й буду лигiньом!