Т О С Т Ы,
авать
КIВЕНОВАНЯ ДО УПИТЯ ЗА СТОЛОМ
Свiтить сонце, мiсяць свiтить,
Звiзды свiтять в небесах!
Щи май ясно днись нам свiтить
Палинчина в погарах!
Мы в погары налляли так,
Вбы файна была выпивачка.
Я пю з тобов, бо я - руснак,
Лем за тото, бо ты - русначка.
Усьо є на столї. И вшыткы за столом.
Самi сьме в погары собi поналивали.
Руснакы, упийме! Бо так щи ни было,
Обы за нас сусїды упивали!
Самi сьме палинку чинили з слив -
Жаль вбы добро ся божоє стїкало.
Я прошу пити за порядочных люди -
Нас так ся мало впстало...
На Пüдкарпатю влiтї вродили ся сливы -
Такi ряснi щи нигда ни бывали.
Мы туйкы ся зыбрали, обы упити.
Тать упийме за вто, за що сьме ся зыбрали!
Руснаку! Упий лем за вто,
Обысь ся розумiв у цїмборах!
Обы ти было легко на души,
И - тяжко у жебах!
Динь каждый круглый нискüнченно,
И – з иглами! - колючый, ги ярич!
Я прошу упити за вто, обы в нас вшытко было,
И вбы нам за тото ни было нич!
Тиршный вüз з берега тягнути конї
ни хотїли:
Як помастили тинглї - нараз потягли.
Ниє такого, вбы нас силовали, а вбы мы ни пили,
Ану - взяли!
Туй меже нами люде є богатi,
Айбо иннись уже йим й того мало.
Я прошу упити ушыткых за здоровля
Тых, в кого щи здоровля ся упстало!
Нас щи ни вбила
Страшна система -
Тко пє, тот може
Усьо й навхтема!
На высокüв полонiнї
Пасе баран дикый.
Тко ни любить палинчину,
Тому грiх великый!
Ищи ни было так, обы руснак
Сусїцьку сининчу ни вiдїв, авать - бiды.
Тать упийме за того руснака,
Котрый за себе постойить, й полежить за сусїда!
На єднüв горi
стойить лигiнь,
А на другiв дьüвочка стойить.
Тать упийме за днишню нüч,
Котра двi горы зєдинить!
Най Бог заварує уд всякої бiды
Всьых руснакüв! И упийме без слова,
Обы руснак за столом крекнав уд iды,
А в постели вбы крекнав уд любови!
По прiчiнї, й без причины
Пийме, хлопцї, палинчину.
Бо тым хлопцям, што ни пють,
Дьüвкы пiчї ни давуть.
Де є такi файнi люде,
Гикой туйкы за столом?!
Ану, упийме всї файно,
Вбы май файных ни было!
Прошу всьых забыти за роботу,
Клопоты ушыткы - до мары!
Нам налляли! Упийме, ги треба,
Вбы были порожнї погары!
Влїтї мы
пєме за воду,
А взимi пєме за льüд.
И пєме мы круглорüчно
За русинськый файный рüд!
Ссважали сьме ся: де сливлянка май мüцна -
З Арданова, ци вта, що из Осою?!..
Кой пю арданüвську - щи стою на ногах,
Кой пю осüйську
- на ногах ни встою!
Робили сьме, гикой нам Бог давав.
Утпочиваєме, гикой нам Бог дає.
Тко в животї свойüм бiды ни мав,
Из нами най ни пє!
Кить є у тя палинчина,
И - закуска надурняк,
Ни чекай кiвенованя,
Ай налльи, и - упий так!
Дїти - вто суть життьовi косiцї,
И днись бы треба упити туй нам,
Обы сьме довго бировали даровати
Такi косiцї нашым и чужым жонам!
Мы сїли за столы. Налляли в погары.
Айбо у каждого туй своя гадка.
Тать упийме за вто, вбы быв погар пустый,
Бiда най буде тому, в кого впстане ся хоть цятка!
Ушытко може стати ся: згорить хлївчак,
Вüз из пшеницив може ся втопити,
Вломити ся нога, ци - убити ся зуб...
Лише руснак ни лишить палиночку пити!
ТАТЬ УПИЙМЕ ЗА ВТО,
ОБЫ СЬМЕ СЯ НИГДА НИ ВIДЇЛИ...
...У ПÜЛЛОМУ!