Де в селї м колись ходив
До дьüвок на танцї я,
Дуже в ня нифайна днись,
Пüлла рипутацiя.

По селу йдеме малi.
Нüч. Зима. Говiня.
Вшыткы мовчкы собi йдуть -
Я вищу, ги свиня!

Та й в ошколу м як пüшов,
Всьо м чинив по-свинськы:
Дїти вчитильцї вгажавуть,
Я ї йму за цицьку.

Як ушыткых вчитильок
В школї м перепытав,
Гет науку всю забыв -
Бüлше я ни быв там.

У селї чайна была,
А в чайнüв быв уйко.
Уйко каже: - Уд иннись
Вшкола твоя туйка.

Кить ми нянько дасть грайцарь,
В штримфиль го ни прячу -
Упю лiтер, упю - два,
Щи й дüстану здачу.

Раз быв сам я здачу дав
Лабов у гузицю.
Мiлiцїшта ня узяв -
Запер у темницю.

У темници довго я
Ни сидїв, ги злодїй, -
Впер имся плечом в стїну,
И вже м на слободї.

А слобода вта минї,
Ги небесна манна.
Ты, слободонько моя,
Вдинь и вночи пяна!

Кить на танцї пüду в клуб,
Та кить собi дубну -
Чути, чути таниць мüй
И звонка, и зунну!

Раз до цяткы тверезый
Туй прийшов на танцї я,
Каже Анця: - Маєш ты
Пüллу рипутацiю.

Я на ся попризирав
И здолы, и згору,
Й кажу: - Йсе ми уповiш,
Кой тя ввижу голу!

Я до танцю Анцю взяв -
Гий! ми мiсто дайте:
З Анцї в танцї фырк сукман,
Фыркли чунї й лайбик.

Я на рукы Анцю взяв,
Й несу голу Анцю я -
Гий, попровбує вна днись
Пüллу рипутацiю!