Що м мав дїда, вто м мав дїда -
Битый богом борзыган,
Чортоватый, бісоватый,
Щи й имня му было - Йван.

Кой лигінь быв, та лигінь быв -
Всї дьüвкы його были -
Кить го відїли, онь выли:
Хоть по раз, а всї дали.

В сьому дїлї Йван быв чесный -
Удрабляв, гикой за грüш.
Но и в корчмі быв порянный -
Нич за нього ни вповіш.

А на свальбі! - В молодої
Всьо стояло и цвіло
Кить лем відїла Ивана!..
Айбо вто давно было...

Памнятаву, я малый быв,
Й дїда звідаву єдно:
- Пак, полїтика, вто що є?!..
Дїдо каже: - Вто - гüно.

Кить ни хочеш ся звоняти,
Та в полїтику ни лїзь.
Пий вино,дьüвчаток пытай,
А всьо инше... - най му біс!

Вже на дивяностüм роцї
Вчув Иван такый момент,
Ош задіктовати мусить
Свою волю - тештамент.

Сїв на лавицю и дотüть
Ввüн ни пустив піпы з рук,
Докüть всьо ни записав им,
Я - його любимый внук.

- Я при розумі здоровüм,
Докüть вічно ни засплю,
Всьо, што маву, и ни маву,
Меже люди роздїлю.

Йсї свої челлені гатї
Уддаву за буть здоров
Днишньым тайным команіштам
На челлену курагов.

Всю у смолях жиболовку
Дымократам уддаву -
Най ся, смолоші, вптиравуть,
Й най смолї ни жувуть.

Русины офіціалні
Вбувуть мої постолы,
Й може зрушаться из міста -
Вчинять ступляй хоть малый!

Тым жидам, що ся упстали,
Й за гатара  ни пüшли,
Вддам послїдню з ся сорочку -
Й так бы з ня її зняли...

Што щи маву?  Айно - піпу,
Ни кладїть зо мнов ї в грüб -
Най за похорон ї озьме
Православный файный пüп.

Я при свідомости чистüв,
И при щи твирдüв ходї
Всьых курвüв, що м мав даколи,
Пишу, внучку мüй, тобі.

А корчмы, а виндигловы,
Из якых я ни влїзав,
Упставуть вüтцьови твому.
Айбо вбы йих нащивляв!

Сінї горы, повні рікы,
И нискошену траву
Уд инниськы и навікы
Я братам твойим даву.

А нивістцї й вашым жонам
На усї сисї рокы
Я даруву биз утдачі
Всї кухнї и колыскы.

Всьым свойым єдносїлчанам
В тыждинь шість робочых днüв
Я утписуву навхтема.
Айбо каждый вбы робив!

Пиля корчмы нидалеко
Мене в зимлю закоплїть,
Вбым чув гульбища всї ваші
И великі, и малі.

Поховайте, та вставайте,
Всьо, що годны сьте, пüрвіть.
Лем, гикой калгозні козы,
За усопшым ни ривіть.

Прошу щи зафіксовати
Аттакый єден момент:
Ни кладїть ми на могилу
Ани хрест, ни монумент.

Айбо зночи з файнов дьüвков
На мою могилу йдїть -
Памнятайте: я ни встану,
Хоть у мене всьо стойить!..

Иппен я вже нич ни вчиню...
Хоть бывало всьо м чинив!
Памнятайте, люде, Йвана -
Йван и довго, й файно жив!