Спередслово до книгы  Ивана  Ситаря

“РУСИНСЬКА   ЄСЕНІЯ” (2015 р.)

   Тко бы днись на Пuдкарпатськuв Руси  ни яв вести бисїду за литературноє товмацтво, майперво упоминавуть  русинськоє звучаня єсенинськых стихuв, стовмаченых поетом Иваном Ситарьом.

   Йсе тuйтакый за Маяковськым: кить лем русины упоминавуть Єсенина, сисе значить, ош нараз иде бисїда и за Ивана Ситаря, а кить говориме за поета Ситаря, ни годны сьме убыйти його конгениалных товмацтв  єсенинської поезії.

   Дати русинськоє житя стихам Сергія Єсенина...

   Сята писатилська робота !..

  Як тонко треба чуствовати трепещущу нервовuсть творчости Єсенина, як глубоко – у вшыткuв її многоконарости ! – треба знати лексично богатєйшу  русинську бисїду, обы сисї дві животрепещучі рікы зuлляти в єдину – лем товмачом корманьовану ! -  русинську повінь !

   Тот, у кого душа удкрыта дїла поезії,  уд  молодости  тямить ниповторимоє єсенинськоє:

Ты меня не любиш, не жалеешь,

Разве я немного  не  красив ?..

   И туй такый рунозвучноє ситарuвськоє:

Ты  ня ймак ни любиш, ни жалїєш.

Пак ци я ни чіношный лигінь ?..

   Авать собі догадайме   славетноє   “Писмо уд матери”.

   Ни яну го туйкы цїтовати в оригіналї (сись текст має в серци каждый, тко любить стихы !). Дам лем його ситарuвську русинську интерпретацию:

Менї ни любить ся,

Ош пишеш ты стихы,

Ош пuлла слава

Ходить з тобов цугом.

Волїшше  бы сь

У молоді  рокы

Ходив у полю

Из вuтцьом за плугом.

Типир я вже

Стара и битїжна,

Та й до роботы

Вже м нисхопна стала.

А быв бы сь туй,

Была бы в тя жона,

И я в бильчові бы м

Внучатко колисала.

      Хоче ся цїтовати й цїтовати шорикы єсенинськых стихuв у йих русинському товмацтві Ивана Ситаря.

   Лем туйкы мушу  вповісти, ош уже бuлше гикой дисять годuв  ситарuвська ”ЄСЕНІЯ” ся засвічує прекрасныма публикациями у новинках, книжках, алманахах, антологиях, звучить из радійо- и телевысыланя, публикує ся в интернетї.

   Русины знавуть и люблять русинського Єсенина.

  Нидавно нашу  Пuдкарпатську Русь нащивляли  радійоновинарї  Богдан Гамбал из Полщи и Петро Медвідь из Словакиї,  та казали, ош у йих радійовысыланях из помеже вшыткої поправдї богатої  днишньої  світової русинської литературы май великов популарностив ся убявляє поезиія Сергія Єсенина в русинському товмацтві Ивана Ситаря.

   Пудтверджувуть йих слова и Дюра Папуга из Сербиї, Павло Романюк из Румыниї, Габор Гаттингер из Мадярщины…

   Лем иппен Иван Ситарь за сисї многї  рокы його плодотворної  роботы над товмацтвом єсенинськых стихuв, ймак ся  ни пиловав убєднати йих у єднuв книзї – перечитовав, думав, шлифовав свою роботу онь до єсенинської фіномности.

   Но, а типирькы вже сися давно русинами чекана книга ся убявила , окроме вшыткого, и - до 120-ї рuчницї уд дня народжіня геніалного поета.

   Иван Ситарь ни копіює и ни канонїзує Єсенина –  овuн його истинно по русинськы осмыслює, давучи стихам Єсенина мuцні, надійні  русинські крыла.

 Товмацькоє дїйство русинського поета Ивана Ситаря обумовлює  фундаменталну сакрализацию русинських слuв, гикой ороньовых тиглочок,  хоснованя   котрых  нам дниська помагать удстройовати порозбивані, порозтрощовані муры того чудотворного,   нивбаляємого  храма, котрый ся называть русинськов културов.

Иван  Петровцій

выключенный из спілкы письменникuв Украйины

“за  участь  у  русинстві,  яке  є антиукраїнським”