часть третя
МІЙ КОМП'ЮТЕР УЖЕ Є У МЕНЕ ВДОМА
або ж
ПОРЯДНІ, МОВЧУНИ І ГАВКОШІ

М О Т Т О:

   На підсумкових зборах в Закарпатському С Б У. Полковник - лейтенантові:

 - Лейтенанте!  В нашій системі ви працюєте вже три роки, а ще  не посадили жодного русина!..

- Але ж я прийшов у С Б У, щоб захищати людей, а не саджати їх в тюрми!

 -Дозахищаєтесь !... ...

Через півтора місяці лейтенант був звільнений з роботи "...за службову невідповідність...". =======================================

   Всім високопорядним, доброчесним русинам, моїм файним цімборам по фейсбукові, а щонайперше: Сергійові Миколайовичу Ратушнякові, який у дуже важкий для мене час подарував мені фейсбук, і я міг продовжувати мою письменницьку роботу, Павлові Лінтурові з Ужгорода і Демкові Трохановському з Польші, які теж дуже доброзичливо і з тих же міркувань запропонували мені власні комп'ютери (але я їм подякувув, і -відмовився !);

так же мені у цей трагічний для мене час висловили свої чисто людські сердечні почуття Василь Романець, Петро Паук, Іван Стан, Володимир Павлей та багато інших з Ужгорода, Роберт Иванчо (натоді - з Африки), Ирина Мадрига (Свалява), Ирина Ковалёва, Иван Белокрылов, Михаил Дронов, Андрій Фатула, Петро Гецко, Михаил Тяско, Владислав Сверлович (Москва), Семен Деяк (Красноярск), Владимир Гребенюк (г. Барнаул, Алтайский край), Djura Papuga, Ополченац Игор (Официр в Српска Војска - Serbian Army), Српско Девојче (Сербія), Dejan Irina Zahorjanski (Хорватія), Árpád Dalmay, Edita Deak-Csornyij, Idus Orbán, Mihály Debreceni, Viktor Duliskovich (Мадярщина), Petr Zidek, Pavol Halagovec, Michal Lazorčík (Словаччина), Bogdan Gambal, Олена Дуць-Файфер (Польша), Василь Джуган, Александр Гегальчий, Agáta Pilátová (Чехія), Сергей Суляк (Молдавія), Иван Марьянович, Аляксей Карпенка (Мінск), Ханума Костандян (Вірменія), Miroslava Kankava (Тбілісі), Ростислав Буняк (Київ), حسن صبرى (Алжір), Віталіна Кізляк (Осій), Аркадій SIBER (Китай), John Buzash (Таїланд), Siham la Morena (Іспанія), Elaine Rusinko (Potomac, Maryland), Тайлер Дерден (Нью-Йорк), Shaun Williams (Michigan), Gregory Kopcha (Вашингтон).., та інші - всього 247 файної чиляди !..

    Доброму моєму читачеві нагадаю, що 11 листопада 2014 р. в моїй ужгородській квартирі шістьма офіцерами СБУ було проведено п"яти-з-половиною-годинний незаконний обшук, в ході якого нічого кримінально компроментуючого мене знайдено не було, а все одно в мене було незаконно вилучили мій особистий комп'ютер, мою флешку, мій мобільний телефон, цілу купу різних моїх писань.., тут же одним з учасників обшуку, офіцером СБУ було вкрадено з мого письменницького робочого стола мою авторучку "Паркер"... І якщо через кілька тижнів мені було повернено мою флешку, мій мобільний телефон, а також одним з учасників обшуку, офіцером СБУ вкрадену з мого письменницького робочого стола мою авторучку "Паркер".., то мій комп'ютер та й цілу купу різних моїх писань СБУ не повертала мені більше місяця, незважаючи на мої кількаразові до них звернення...

   Лише під тиском прогресивної світової русинської громадськості каральні органи України повернули мені все від мене незаконно вилучене в ході проведення в моїй квартирі незаконного обшуку.

   Усім цим істинно високопорядним людям, які подали мені руку допомоги в неймовірно важкий для мене час, я буду вдячний до останнього подиху мого життя.

   Тут же мене дивує ганебна відмовчувальна позиція "офіційних"  "начальників"  русинських організацій попа Миті Сидора, Євгена Жупана, Миколи Бобинця та інших (тих "русинських" "організацій" в нашому краї нараховується більше двадцяти !) - їх начальники навіть "не помітили" те паскудство, яке виробляє зі мною С Б У !...

   І я пригадав, що так же 1996-го року "великі" "русинські" "начальники"  "не помітили"  офіційної заборони моєї першої русинської книги "Наші спuванкы" тодішнім українським президентом Кучмою, який до всього ж тоді розпорядився якнайсуворіше покарати автора і спонсорів книги...

   Так же згодом - 2008-го року "великі"  "русинські" "начальники"  "не помітили" мого виключення із спілки письменників України  "за участь у русинстві, яке є антиукраїнським"...

   Відмовчалися !??..

   Проте ані на хвилю не відмовчувалися офіційні вороги русинства - як місцеві, так і прийшляки !

   Ось тобі, дорогий русинський читачу, характерна назва однієї з моря таких статтей: "У справі про державну зраду та насильницьку зміну влади проходить і "русинський спісователь" Петровцій" !...

     Радісно повідомляють вони читача, що "...Іван Петровцій проходить по справі, порушеній СБУ та прокуратурою за ч.1 ст.111 (державна зрада) та ч.1 ст.109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади)  Кримінального кодексу України"...

   … Хто дав оцим гавкошам отаку провокаційну, брехливу інформацію, і - з якою метою !?..

   А ось що повідомляє найгавкливіший антирусинський гавкош Олександр Гаврош по "Радіо Свобода" - "Чи є на Закарпатті СБУ?"  (до речі, цей донос на мене він щедро розмістив на різних сайтах інтернету !):

    - ... «Петровцій ще у 2007 році дописався до того, що українці, а особливо галичани – генетичні фашисти»…

   - ...Петровцій стверджує, що «генетично русинський народ і народ український мають настільки різні групи крові, що при їх злиттю, з’єднанню результат один – смерть!»...

   -...«український режим на нашій русинській землі – дочасний»...

   -...«русинська держава в нас буде»...

   - ...найбільше Петровцію заважають жити на Закарпатті «прийшляки»...

   І цей же гавкош підсумовує: "Якби СБУ діяла рішуче і принципово, як це роблять спецслужби будь-якої країни, то не мали би ми ні трагедії в Одесі, ні харківських вибухів, ні десятки тисяч жертв на Донбасі, ані таких, як русин Петровцій !"...

   Високопорядним людям, які мене підтримали в надзвичайно важкий для мене час - усім своїм гарячим серцем ДЯКУЮ !

   На гавкливих гавкошів не звертаю уваги - їм за їхню гавкотню платять, тому гавкоші гавкали, гавкають і будуть гавкати...

   Тим більше, головний принцип нинішнього начальника служби безпеки України Наливайченка такий: "Якщо на Закарпатті є русини, значить на Закарпатті мають бути і русинські шпіони !.."

   Ото ж, безпека закарпатська глядать і провбайлує ловити русинських шпіонів !..

   А от мовчуни - в цьому випадку "офіційні"  "начальники" русинських організацій піп Митьо Сидор, Євген Жупан, Микола Бобинець и иже з ними - СТРАШНІ !..

Під подібне мерзенне мовчання у всі епохи коїлися, та й нині кояться найкривавіші у світі паскудства !...

Иван ПЕТРОВЦІЙ,

 русинськый письменник,

перекладач з французької, угорської та інших мов, автор сорока п'яти книг,

лауреат:

   - всеукраїнської премії "Золоте перо України" (Україна, 1990-ті);

   - Міжнародної премії імені Александера Духновича (США, Канада, Європа,1998 р.);

   - Міжнародної Руської премії (Австрія. Чехія, Словаччина, 2005 р.);

   - премії імені Дюли Ійєша Угорської спілки письменників (Угорщина, 1990 р.);

   - премії за ліпшу сатиру "Хитрий Петр" (Болгарія, 1997 р.);

   - виключений із спілки письменників України "за участь у русинстві, яке є анти-українським" (2008 р.)...

15 грудня 2014 року

P.S.

Я, РУСИН,  Иван Петровцій,

маву новорuчно-рuздвляный  “подарок”

уд закарпатського С Б У:

упят ня вызывавуть на допрос

на 5-е янувара 2015 года

на 10 годин рана (ул. Довженка,3)

по якомусь криміналному дїлу.

П U Д У !

Кить ся ни верну,

прошу ня раховати УКРАЙИНЦЬОМ !

1 янувара 2015 года

(Анекдот-коментар)

Во время Великой Отечественной войны

жид идёт в разведку

и  “патриотически” говорит:

- Если я не вернусь – считайте меня коммунистом.

Его спрашивают:

- А если вернёшся ?

- Тогда не считайте

P.S.S.

На допрос в СБУ –

так, як и было затребовано в повестцї –

я прийшов у дисять годин,

а уйшов им удтuть

у дванадцьить годин и тринадцять минут.

Я ся ни вдрікав, ни вдрікаву.

и ни буду ся шуга удрікати

уд мойыйх – де й коли бы вто ни было ! –

бисїд за русинство !

Я ся ни вдрікав, ни вдрікаву.

и ни буду ся шуга удрікати

уд ушыткого того, што уд 1989-го года –

вже, хвалабов, за двадцьить и пять годuв ! –

писав им за русинство и по русинськы !

Я - РУСИН быв, єсьм и буду

до послїдної секунды мого дыханя !

И віруву,

ош и по мойuв смерти

мої русинські писатилскі труды

будуть хuснавні мойому

рuдному русинському народови !

Уд май глыбшых глыбин

мого серця и душі

дякуву ушыткым

благородным мойым цїмборам,

што за ня переживавуть

у сисї страшенно тяжкі дїла мене часы !

Русины мавуть нилегкый,

айбо уд Господа Бога перспективный путь !

Віруйме у нашу высоку русинську идею !

Робім ушытко, што можеме,

дїла блага рuдного русинського народа !

Браты  мої и сестры РУСИНЫ –

З  НАМИ  БОГ !!!

Иван Петровцій

5 янувара 2015 года