МОВОЗНАВЧА ПЕРЛИНА

Спередслово

до книгы ”Грамматика руського язика” Ивана Гарайды,

удрукованої 2009 года в Ужгородї

  Маємо зазирнути більш ніж у чотирьохсотлітню давнину, аби побачити перші катехізиси, букварі, граматики, адресовані русинам Підкарпатської Русі. Зачинателем цієї благородної справи був єписком Де Камелїс, грек за походженням, який 1698 року у Трнаві (Нодьсомботі) випустив перший  Катехізис, а через рік – 1699-го Буквар, обидва писані латиною.

  Третя книга – Казуїстика – випущена у тій же Трнаві (Нодьсомботі) 1727 року єпископом Георгієм Бізанцієм, наряду з латиною щедро рясніла церковнослов’янськими словами.

  Далі йдуть Начало писем дїтем.., скомпонована єпископом Михайилом Мануйилом Ольшавським і видрукувана в Коложварі 1746 року, Буквар єпископа Іоанна Брадача 1770 року, в яких уже стає помітною тодішня русинська мова.

   Усе це й зобумовило вихід 1797 року Букваря Іоанна Кутки,  який згодом тричі перевидавався -1799, 1815 і 1846 років.

   З-поміж адресованих русинам Підкарпатської Русі граматик, створених ще до епохи Духновича, можемо назвати Граматики… Арсенія Коцака – 1768 року, Михайла Лучкая – 1830 року, Івана Фогорашія – 1833 року…

   Нарешті, 1853 року Олександер Духнович випускає Сокращенную граматику письменного руського язика, пізніше скориговану й перевидану Іваном Раковским.

   Проблеми рідного письма будили до дії подальших русинських гуманістів, які дарували нашим краянам свої закони русинського письма – граматики: Кирила Сабова – 1865, Феодосія Злоцкого – 1883, Євменія Сабова – 1890, Августина Волошина – 1907, Ивана

Панькевича – 1922 років, деякі з них допрацьовувалися й перевидавалися.

   Нарешті, 1941 року виходить Грамматика руського языка Ивана Гарайды, яку прийняло того жроку створене й очолюване академіком Антонієм Годинкою Подкарпатскоє Общество Наук.

   Грамматикою Ивана Гарайды друкуються науковий журнал “Зоря – Hajnal” (чотири томи за 1941-44 роки), газета “Літературна Неділя ” (травень 1941 – жовтень 1944 роки), книжкові серії “Літературно-Наукова Бібліотека” – 42 видання, “Народна Бібліотека” – 12 видань, “Школныє учебникы” – 3 видання,  ще й окремо три книги.

   Загальна кількість видань Подкарпатского Общества Наук становить понад півтори тисячі найменувань – істинний ! - небачений ні доти, ні після розквіт русинської літератури, якій так щедро і вдало прислужилася  Грамматика Ивана Гарайды, хоч і випущена  тоді чималим тиражем, одначе, нині рідкісний примірник  цієї мовознавчої пам’ятки можна натрапити хіба що в спехранах наших архівів, який вам видадуть лише за спецдозволу.

   Ми ж сьогодні, дорогий читачу, пропонуємо вам фототипне видання примірника  цієї цінної книги, подарованої Иваном Гарайдою своєму другові Федору Потушняку ще в часи життєдіяльності цієї русинської Грамматики…

   За те, що ця навдивовижу рідкісна книга  стала твоїм надбанням, дорогий читачу, завдячуємо з тобою доброму й щедрому серцю нашого славетного земляка

                                      Віктора Івановича Балоги.

   Таки дійсно: Господом-Богогм благословенне ніколи не загине !

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія