Б І О Г Р А Ф І Я

Ивана ПЕТРОВЦІЯ

 

Петровцій Иван ся родив 22 мая 1945 года в селї Осüй Иршавського района Закарпатської области – воистину: на Пüдкарпацькüв Руси – у фамилійи до совітüв заможної чиляди. Сїм класüв удходив в Осойи, дисятый – в Ілници, дале пак робив грузчиком, разноробочым, банясом у Краснодонї, шовфером, токарьом.
У армійи три з половков годы служив у Германійи – в Дрезденї.

У 1973 годї кüнчив ся вчити на французького філолога в Ужгороцькому универзититї. Робив два годы вчитильом у рüднüм селї Осойи. Пак быв новинарьом. 

   По вкрайинськы написав и удрукував: поетичні книгы "Знак весни" (1979), "Карпатське літо" (1984), "Жовтень – осені свічадо" (1988), "Зимові зошити" (1989), книгу вибраних поезій "Ріка року" (1992), зборничок стишкüв дїла дїти "Софійка и весна" (1986), роман–детектив "Мануміссіо, або ж Хроніка урмезійовських убивств" (1991 – у соавторстві из Валентинов Петровцій); отдїлными книгами у товмацтві–переводї Ивана Петровція уйшли книга стихüв Кароя Баллы "Речитативи" (1983), зборник "Угорські народні пісні" (1984), историчный роман Гейзы Гардонія "Зірки Егера" (1987), книга казок Клари Біхарі "Золотоносне дерево" (1990), книга Міклоша Вереша "Листи до Воланда"(1998), антологія мадярської класичної и днишньої поезиї "Іскри чардашу" (1998); из французької – антология днишньої французької поезиї "Приглушені ридання" (1991), книга Шарля Бодлера "Літанії Сатані" (1994), антология французької класичної и днишньої поезиї "Вечорова гармонія" (2003). Иван Петровцій стовмачив–перевüв из мадярської на вкрайинську статю Ивана Франка "Українці", яка є напечатана у 41–му томі Зüбраня творüв Ивана Франка у 50–тьох томах. У товмацтві–переводї Ивана Петровція увідїли світ французькі стихы А. Пушкіна, М. Лермонтова, Ф. Тютчева, "Малі поезії в прозі" Шарля Бодлера, "Борський зошит" Міклоша Радноті, и отдїлні произведения Віктора Гюго, Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артура Рембо, Стефана Малларме, Гійома Аполлінера, Поля Елюара, Жана Кокто, Жака Превера, Жака Рубо, Шандора Петефі, Ендре Аді, Дюли Югаса, Деже Костолані, Арпада Товта, Мігая Бабіча, Дюли Ійєша, Міклоша Вереша, Кароя Борі, Єви Петровцій и многых другых.

   По русинськы Иван Петровцій написав и упустив такі книгы: "Діалектарій, або ж Мила книжочка русинської бисїды у віршах" (1993), "Наші спüванкы" (1996), "Наші и нинаші спüванкы" (1998), "Битангüські спüванкы" (2001), "Послїднї спüванкы" (2003). И чисто по русинськы упустив ПЯТНАДЦЯТЬ номерüв личної новинкы "РУСИНСЬКА БИСЇДА" (1997-2001).
Доста много стихüв Ивана Петровція стовмачено–переведено французьков, нїмицьков, мадярськов, чиськов, словацьков, калмицьков и руськов бисїдами.
У цїмборастві из цїмбором дїтинства, єдносїльчанином, композитором и спüваком, народным артистом Украйины Иваном Поповичом написав бüлше тридцятьох спüванок, многі з котрых уходили отдїлныма пластинками, входили до многых кінофілмüв.
Иван Петровцій быв делегатом Первого Конгресу Меженародної Ассоциациї Украйинїстüв (Кыйов, Украйина, 1990), Первого Всесвітного Конгреса Русинüв (Межилабüрцї, Чехословаччина, 1991).
Реакційныма силами русинства – фактично: антирусинами! – быв нидопущеный до роботы Пятого Всесвітного Конгреса Русинüв (Ужгород 1999.)
Иван Петровцій є лавреатом премиї имени Дюлы Ийєша Мадярського Союза писатилüв (1994), Меженародної премиї за лїпшу сатиру "Хитрый Петр" (Болгария, 1997), Меженародної премиї за русинську литературу имени Александера Духновича (1998) и многых другых.
Быв членом  Союза писатилüв Украйины уд 1986 года.

 

 

 

БІБЛЇОГРАФІЯ

Ивана ПЕТРОВЦІЯ

Українською мовою:

 

Книги поезій:

 

“Знак весни”, 1979р.

“Карпатське літо”, 1984р.

“Жовтень - осені свічадо”, 1988р.

“Зимові зошити”, 1989р.

“Ріка року” (вибране), 1992р.

“Софійка і весна” (для малят), 1986р.

“Чоловік з птахою на плечі”, 2004р.

Друге видання: 2007 р.

“Два Петровції”, 2011р.

“Лірика”, 2012р.  

Друге видання: 2015 р.

 

Проза:

“MANUMISSIO,

або

Хроніка урмезійовських убивств”, роман, 1991р.

Друге видання: 2012р.

 

Публіцистика:

“Йсе - есе”, 2007р.

“Чому я пишу по русинськы…..”, 2012р.

Другоє уданя:2015 р.

 

Книги перекладів:

 

З угорської:

Карой Балла “Речитативи”, 1983р.

“Угорські народні пісні”, 1984р.

Гейза Гардоні “Зірки Егера”, роман, 1987р.

Міклош Вереш “Листи до Воланда”, поезія, 1988р.

Клара Біхарі “Золотоносне дерево”, казки, 1990р.

“Іскри чардашу”, антологія класичної та сучасної поезії, 1998р.

Аттіла Йожеф “Знав я…”, поезії, 2005р.

Петер Естергазі “Жінка”, повість, 2010р.

 

З французької:

-“Приглушені ридання”, мала антологія сучасної французької поезії, 1991р.

-Шарль Бодлер “Літанії сатані”: поезії з книги “Квіти зла”, ”Малі поезії в прозі”, 1994р.

-“Вечорова гармонія”, антологія класичної та сучасної поезії, 2004р.

-“Поезія французького символізму”, поезії Шарля Бодлера та Артура Рембо, 2010р.

-Шарль Бодлер,   “Малі поезії в прозі”,  переклав Іван Петровцій,

серія “Мініатюрна книга”,  Харків, “Фоліо”,  2015

 

З естонської:

Арво Валтон “Фоточутливість”, 2005р.

Арво Валтон “Прихід у найкоротшу ніч”, 2005р.

Арво Валтон “Батьківське щастя”, 2007р.

Арво Валтон “Усвідомлення”, 2011р.

 

Перекладацьке вибране:

“Переклади”, поезія, 2005р.

 

 

Русинськов бисїдов:

“Дїалектарій,

авать Мила книжочка русинської бисїды у віршах”, 1993р.

“Наші спüванкы: русинська поезия”, 1996р.

“Наші и нинаші спüванкы”, 1998р.

“Битангüські спüванкы”, 2001р.

“Послїднї спüванкы”, 2004р.

“Cпüванкы”, 2006р.

Другоє уданя: 2015 р.

Антологія днишньої русинської литературы:

стихы, товмацтва, малюнкы, анекдоты, пословицї,

приговоры, примовкы, проклятя, заклятя, лайкы.

Ушорив Иван Петровцій. 2009 гuд.

“Сто двадцять два стихы”, 2009р.

“Cпüванкы”, другоє уданя: 2015 р.

“Бумбурішкы. Русинськоє читаня”, 2014 р.

 

ПЕРЕУДАНЯ

раритетних книг русинської класикы:

 

Євменій Сабов “ХРИСТОМАТІЯ церковно-славянских и угро-

русских литературных памятников

с прибавлением угро-русских народных сказок

на подлинных наречиях”, в Унгваре, 1893г.

Переудано 2009р.

 

Иван Гарайда “Грамматика руського языка”, Унгвар, 1941г.

Переудано 2009р.

 

Анна Микита “Книга варенія для сельских карпаторусских женщин”, Ужгород, 1928 г.

Переудано 2009р., 2014р.

 

Троє з Осою: Феодосій Злоцкій, Федор Потушняк, Иван Петровцій.

Переудано 2010р.

 

Александер Духнович “Я - русин”, 1900г.

Переудано 2010р.

 

Александер Павлович “Благословеніє русинам”, 1920г.

Переудано 2011р.

 

Федор Потушняк, Иван Петровцій “Ворожкы осüйськых босоркань”.

Переудано 2011р.

 

 

ФОЛЬКЛОР:

Давні русинські слова.

Давні русинські спüванкы.

Днишнї мої спüванкы, 2013р.

 

 

КАЛЕНДАРЇ:

На: 1997-ый,

2005-ый,

2007-ый,

2008-ый,

2009-ый,

2010-ый,

2013-ый.

 

Гимн Подкарпатских Русинов:

Слова Александера Духновича,

музика Степана Фенцика.

Переудано 2010-го  р., и – 2015-го р.  

 

АВТОРСЬКА НОВИНКА:

“Русинська бисїда”:

сектембер 1997 - апріль 2001гг.

(15 чисел).

 

Переклади моїх поезій

англійською мовою:

“God Is a RUSYN”,

Bloomington, Indiana, 2011

 

САЙТ  в   ИНТЕРНЕТЇ:

http://petrovtsiy.jimdo.com/

 

15 децембра 2008 года

выключеный из Спілкы письменникüв Украйины

"за участь у русинстві, яке є антиукраїнським".