СПÜВАНКА ЗА ВТО, ЯК Я ПРОЗРІВ

Коли мене мüй злый ураг топтав,
Я чуствовав присутствіє Христа
У свому тїлї, што ся розрывало,
Што вже послїдньов кровльов истїкало.
Коли вже й очи м вдоперти ни мог,
Я чув як теплыма рукома Бог
Побитым сирцьом в грудьох тормосив,
И тїло моє над зимльов зносив.
Нитко ни відїв Божої рукы,
Што ня вела, кой зломлені кüсткы
В ногах ми хрусконїли и білїли!..
Йой, як мене болїло моє тїло!
Айбо была в блаженстві ми душа,
Бо вже нитко з врагüв ми ни мішав
Узріти лик пресвітлого Исуса! -
Вдтовды душов лем вд ньому я тулюся.

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія