Листи до Воланда

“...не заслуговує світла.

Спокою заслуговує”.

(М.О. Булгаков)

 

1-ий лист

 

Маестро

                        вітаю котів

і Вас із прихистку спокою

зізнаючися що хвилює трохи

хоч маю всі підстави для вдячності

бо сказано

довкіл усе потоки

мир пташиний щебет сяйво свічок

а коли і забагнеться натомість дзюрчання

щось інше слухати

звучати зачинає музика в стіні

й зі стелі опускається на мене

коли ж запрагну темряви

сонце вимикається

мов електрична лампочка

одним словом

уся ця конструкція заслуговує визнання

навіть скажу усе це сучасніше, аніж санаторій

на який задивляються і чужоземці

а якщо і маю право щось просити Маестро

дуже я люблю романтиків

і класиків не менше

та коли зможете

надішліть кілька платівок джазу чи біту

а ще у телевізорі потребу маю

 

2-ий лист

 

Маестро

                    вітаю котів

з самого серця Вашого прихистку спокою

та знайте ще вітаю чесних шльондр

притихлих критиків

цілую бюрократів

дурисвітів та ощуканців

без котрих тут життя було б нуднюще

я їм заздрю Маестро

я завидую й тодішньому собі

буркочучому бовдурові в шапці

та ще й раніше

гордливому юродивому

занепокоєному

виснаженому двобоєм із поліпом

бо іноді зізнаюся

любив нестямно я тодішню Маргариту

якій страждання

наснувало під очима павутиння

однак ота котра тепер зі мною

досконала

й лице має гладке без зморшок

мов статуя

 

3-ій лист

 

Маестро

                    вітаю котів

тварин розумних котрі безсумнівно

збагнути здатні швидше аніж я

що прихисток мій нинішній така же божевільня

як і попередній

лиш гуманніший

і краще декорований

хай ще не встигли написати на фасаді

що це державна психіатрична лікарня

і тільки музика ці звуки ненастанні

шумлять потоки

та з маскою любові на обличчі ця сестричка

 мускулиста

і не збагну куди поділась Маргарита

 

4-ий лист

 

Маестро

                    вчора вийшов з ладу телевізор

але не треба лагодити

бо не хочу аби з-за нього...

 

5-ий лист

 

маестро

                    вітаю котів

і все поважне товариство

його донощиків

котрі зметикували

як потрібно заховати зовсім

перед тим як

збожеволіє ця музика

у пеклі з Бахом і Шубертом

з репродуктором і грамофоном

і ці заглиблені у тишу скляні очі

випухлі об’єктиви

вичатовуючі те

як лише...

здавна підозрював

що Ви і Людовик Великий

лише парик мене в оману вводив

Різноокий і Азазелло

та створюване королівське товариство

громада вівтарної святості

між іншим не лише для Людовичка але

не лише для горе-поетів і секретарів

 літературних

буфетників і спекулянтів валютою

я я я важливим був

а приманкою

Маргарита

 

6-ий лист

 

Маестро

                    поздоровляю котів

та інопланетян не за що інше

як за метод неперевершений з яким...

спочатку музика тиша супокій

одначе від учора

назад внесли до льоху

щоб виснажити мене

 

я протестую

 

7-ий лист

 

Маестро

                    вітаю котів

сьогодні знову мав побачення з гамівною

 сорочкою

ще й густо подірявили мене голкою ін’єкційною

їх зброєю найновішою

навіть електрошок

усі ці засоби виправдалися блискуче

я все сумирнішим спокійнішим стаю

а все ж мене зломити не змогли

незламним я лишаюся в минулім часі

 

 8-ий лист

 

Маестро

                    підозрюю

що один із нас вигадав

другого

тому беріть мій аркуш цей як білий прапор

я здаюся

 

9-ий лист

 

маестро

                    вітаю котів

з цієї миловидної хатини

де музика у стилі рококо

на мене напливає зі стін зі стелі

коли ж запрагну темряви

вмикається сонце

як електрична лампочка

одначе я ні світла ані темряви не прагну

усе це байдуже для того хто

став і є статуєю

 

 

Із щоденникових записів Воланда

“Милосердя інколи стає підступним,

несподівано просочується крізь щонайменші

шпарини. Тому і згадував ганчірки”.

(М.О. Булгаков)

 

1

 

Цей експеримент щонайтаємніше

я виконати мав

без пробірок без хімікатів

не лякаючися наче заєць щур чи мавпа

єдиною метою досліду було вивчити

експериментальний характер можливостей

експериментального шляху яким можливо

доказати право на життя експерименту

 

У повнім віданні я мав предмет дослідження

назовімо його Майстром Майстровичем

чи Генієм Генійовичем

адже ще в процесі підготовки експерименту

 прізвище

за власним бажанням стер зі свідомості

була і Маргарита Маргаритівна

яка прохала прізвище її дівоче

втаїти від дослідників

насамкінець було кілька приладів електричних

за допомогою яких піддослідні особи виявляли

розуміння яке дійсно існує

 

2

 

На першій стадії експерименту Майстрові

 Майстровичу

запрограмував почуття

яке допомагає вигравати в лото а після винайняв

 квартиру

і витворив Твір

спонукуваний імпульсом електричним

добре розмовляв по-єврейськи з Пілатом

і стерпно перекладав на грецьку будь-яку

 розмову

в той час як Маргарита Маргаритівна

понакупляла жовтих квітів

готуючись зрадити Генію Генійовичу

з якимось чоловіком

а після й навпаки

 

3

 

На другій стадії експерименту

почала псуватися електромережа

(вітчизняний виріб пробна експлуатація)

поки полагодили

мусив доказати Майстрові Майстровичу

що його переслідують гонять

інакше б він гадав що його переслідують гонять

Маргариті навіяв

що причиною цього є велика кількість критиків

 

4

 

По завершенні другої стадії

експерименту

мене нагородили

 

5

 

На третій стадії

ми втрутилися в обмін матерії піддослідної особи

і він сам повірив

що збожеволів

і лежить

після донесення виселення і допиту

в державній психлікарні

 

п р и м і т к а у стані божевілля

— битва з поліпом —

спалив написаний роман

 

у д у ж к а х в останній момент

всунули йому до рук забракований рукопис

якогось Булгакова

який...

 

6

 

Хворий вже довіряє мені

 

7

 

Від Маргарити відмовитися мусив

на жаль уже наприкінці найважчого етапу

коли майже сягнув мети

але ж

нова допоміжна актриса важливіший суб’єкт

аніж героїня абсурдної драми

тому Майстра Майстровича вхопили корчі

 

вимушений відпочинок

стерлядь з хвостом рака з чорною ікрою

опісля вмісто історії хвороби

уроки по історії в ліжку

а може краще вдаватиметься гра

Маргаритонетті

 

8

 

Завершилася третя стадія

Геній Генійович

(знешкоджений)

зайняв своє місце

в пантеоні спокою

на обличчі яскрава

усмішка блаженного

 

9

 

По завершенні третьої стадії

експерименту

мене висунули вперед

маніпулятором

 

10

 

О другій годині ночі підняли мене з ліжка

цей ідіот геній

зірвав з себе вічність

до мене почав звертатися Маестро

і вклякнувши в позі христа виє

рветься назад у льох

я запропонував

пильно стежити за ним

поки що не знаємо

як перенесе цю дозу співподобання

небезпечна байдужість

 

11

 

Вимкнув машину

листовна відповідь Майстрові Майстровичу

(якщо експериментальним шляхом не

ствердиться

право на життя експерименту

пропонуватимуться грубіші методи)

м і й у л ь т и м а т у м

якщо не схоче визнати

себе Майстром Майстровичем

а маргаритою Маргаритонетту

випущу його з психлікарні

 

12

 

Поки що зву це післялікуванням

вивчаємо Генія Генійовича

в різних середовищах

між голих молюсків

у похідній колоні на Голгофу

в юрмищі учасників мітингу

на денці гасової лампи

 

с п о с т е р е ж е н н я якщо уступимо в усьому

втомиться тобто

від пружності пружним стане його хребет

 

13

 

До пекла з головкерівниками нетерпіння

не розуміють ролі милосердя

не визнають потрібності шпарин (хоча мене

 виправдає час)

 

тут відчуваю ганчірку в роті

 

14

 

Маестро

                    вітаю двірників

з нагоди того

що займаєте моє місце

тобто своє місце

в цій лукавій машині

 

помилку допущено лише тому

що кожен з експериментаторів

як і давні драми

складається з п’яти стадій

в ході четвертої вияснилося

більше придатний бути об’єктом дослідження

аніж я хто...

 

коли бажаєте

вже вас можу називати Майстром

 Майстровичем

все ж одно це відчуваєте

 

15

 

Д о п о в і д н а експеримент пройшов успішно

Геній Генійович вірив у те

що не помітить

шановне керівництво

що він помітив

заборонену йому помічати

нашу помилку

виходячи з цього...

 

16

 

Лівою рукою у повітрі:

лис енатсив икоп

итавузакод бощ огот ялд

є ен я мик

 

17

 

Проведення цього експерименту довірили мені

аби переконатися в переконанні:

можна дослідити

експериментальним шляхом можливість того

що як шляхом експерименту можна

право на життя експерименту доказати

 

в моєму повному віданні предмет дослідження

назовімо його мивокаглуб

або Шизофренієм Шизофренійовичем

 

18

 

На початку п’ятої стадії експерименту

прозорі цівки в черепі

дослідницькій роботі не заважають

однак стежачи за приладами помічаю

процеси що відбуваються в піддослідному

під впливом спостереження предмету

 дослідження

 

19

 

Удзеркаліжахумашинногоока:

мов якийсь поліп

 

 

Похитується вірш

 

Похитується вірш:

дзвін похоронний

в якого вже давно вирвали язик

якщо по ньому вдарити д з в е н и т ь

та як же йому зойкувати

б е з’ я з и к о м у

 

 

Дворядкове

 

Глей дер з лінз

Гельдерлін

 

 

Трирядкове

 

Вірш Пауля Целана

незгірш розплавленої

порцеляни

 

 

Зйомка фільму

 

Зажди каліграфе ліній

завжди вдало грав Фелліні

 

 

Відмінювання німоти

 

Дослухбвся

як дослухбвся

 

Дослухбвся

як дослэхався

 

Дослэхався

як дослухбвся

 

Дослэхався

як дослэхався

 

 

Іскри з люльки Петефі

 

Її мундштук черешні плодоносить

подуй у нього й полетить

рій зір а ще покришка мідна

сама мов зірка заблищить

але вона не дерев’яна

ця люлька істинний вулкан

з глибин історії вергає

печалі ніжний океан

 

Вона сурмою може бути

коли в сурму заграє гнів

не знайдеш ти куточка в світі

який би не сполум’янів

все небо в зорях скарлатини

земля в закличних прапорах

грім блискавиці землетруси

і біль в смертельних кольорах

із люльки сиплються жарини

на тих жаринах босоніж

танцюють королі й придворні

ті хто приклав до горла ніж

Вітчизні м’ясники з катами

той тіловбивця душогуб

який програв у карти совість

і герцог знатний грошолюб

майстри розбою лицеміри

які в продажності своїй

ніде й ніколи не уступлять

юрмі потомственних повій

дрібний злодюжка і великий

простий облудник і лихвар

згорять але вгасить не можуть

оцей святий безсмертний жар

хай в тебе хоч один грішок

ану в танок

ану в танок

 

Ця люлька може буть сурмою

в простих натруджених руках

у жодній ноті не сфальшивить

хоч зазвучить на всіх вітрах

цей тютюном пропахлий голос

могутнє море сколихне

найвищу вись глибінь найглибшу

з’єднає наче ніч із днем

сурма вирує буревісно

геть всі військові кораблі

що лиш війну несуть криваву

народам мирної землі

і рве галерник свій замок

а ті хто смів його скувати

ану в танок

ану в танок

 

Та ось дим з люльки наче руки

обійми матері відкрив

зніжніли губи для цілунку

запахло цвітом сонця й слив

коли дим з люльки тишиною

біль в серці зможе вколисать

побачиш навіть в люту осінь

в очах дівочих небеса

коли пливе із люльки казка

в пітьмі кромешній бачу я

немов зоря в майстерні Бога

іскринка з люльки

нам сія

 

 

Сон Дожі¹:

Запоя² на огненному троні

 

Військо розбите твоє все укутане димом

того вогню на якому тебе запікаєм повільно

од Темешвара³ до Могача⁴ геть із одеж

оксамитних

з панцирів ми повилущували мертв’яків що

ще мають

очі й обличчя жадобу невтолену помсти

за вікову над жінками наругу криваві

ями очні канчуками розтовчені дрібно

голі сідниці сільської Мадярщини що потерпали

од батога з кожі нашої звитого ним вибивали

кров що з розтріснутих м’язів стікала і струмінь

калу яким означали кордони свої од Карпат

аж до Дунаю тебе запікаєм Запоя повільно

в панцирі маючи добру надію що вітер покотить

запах жахливий твого тіла пещеного у домівки

тих хто невинних селян жаден в гріб запихнути

запахом тим перетруїмо всіх власть нечесну

 імущих

у передсмертній агонії раді б вони щоб на палі

голови їхні саджали аби лиш зубами

в них не вгризалися слуги свої ж і щоб не

 парували

мізки дитячі на мокрій рівнині немов на тарілці

сковорода величезна стоїть на печі в Темешварі

Запоя з тебе готовимо блюдо ми там

 страховинне

із голови з двох очей твоїх випікаєм яєшню

брови обпалені пахнуть мов шерсть поросяча

в срібному тазі твоя голова і вінок їй приправа

можна втикати виделку в корону твою

 королівську

можна надрізать печені і чавкати жерти

Запою з’їсти печеного лиш аристократичні

псам ненажерним під стіл кинуть кості криваві

 

Тихий вогонь лиже тіло твоє а вкруг нього

кружать вонючі роти пороззявлювавши

задля їдла

ті хто ще зараз на конях з тобою тупоче

черева білі і панські кишки їх заковані в панцир

сталь береже ці гидотні тіла а із них же

й гусінь не вилізе з’їсти мою черешневу

 Вітчизну

кров їх зелену розхлюпаєм а волосаті

бліді тіла порубаєм за те що негідно

пану своєму служили з народу знущалися люто

глянь же Запоя це з ними на сон ти відходив

вбивці жерців королі-сифілітики та духовенство

коней що їдуть на них ці тварюки на землю

довбнями звалять і косами ноги приріжуть

вої мої в оцьому нестерпному димі

в ями очні твої пальці брудні повстромлявши

ті хто з тобою йшов поруч тебе пошматують

 зубами

мамо Мадярщино дивний драконе-Горгоно

важко тримати корону розжарену нині

на голові я один її втримати можу

можу лиш я

 

З паль скалять зуби дворянські солдати а військо

дим огортає моє перед військом спокійно

я йду Дьєрдь Дожа і хрест та ще нас

 супроводить

музика дудок волинок та тупіт селянських

ніг закривавлених ніг з-під яких витікає

кров із багном перемішана панські палаци

густо забризкує а з перегнилих каштанів

вилупився мов з яйця гриф-дракон у тюрбані

і закружляв з Темешвара до Могача а з

 Шеґешвара⁵ в Ішонзо⁶

шлях його встелено зародками із черев

 материнських

вилущеними солдатами що не триматимуть

зброї ніколи

йду серед них я Дьєрдь Дожа і хрест наші мами

йдуть і тримають в руках ті свічки що осяють

спалені пусти просохлу драгву де нестямно

пан селянина цілує одними зубами бо губи

вирізали дим повив цю країну нещасну

в полум’ї цім ми очистимось час ще настане

 

Ти а чи я хтось постійно згорає у пеклі

наша країна уже задихається тільки пощади

ми не дамо їй мерзенний бенкет ведем далі

м’ясо вино я Дьєрдь Дожа вже п’яний і ситий

йду воювать батьківщину свобідну для бідних

кожен із них матиме жінку з красивою груддю

 й ікону

гроші та землю коня й кріпака на додачу

зможе знущатися з нього на власну потребу

жінку одержить ту жінку в яку свою владу

 засуне

хлюпне майбутне у ній наче той головастик

 химерний

тільки не через місяців дев’ять а через

дев’ять століть

землю яку трупом Запоя вгноєно зорють

із-під стола похоронного вигребуть череп

свічкою в ньому лякатимуть в дні винобрання

юних дівчаток в яких з переляку наповняться

 груди

в страсі й любові зачнуть тебе знову

Вітчизно мадярів

  

Нашій країні пощади нема і не буде

наші війська порозрізнені дим огортає пекучий

знову бенкет звуки дудки волинки гуляння

йду я Дьєрдь Дожа з хрестом непосильним

на грудях

череп подзв’якує десь під столом це ти

Запоя Янош

дивиться трон крізь Мадярщину крізь очні ями

сльози спливають густі зі склизьких червоточин

тиша нуртує над білим кістям тільки тиша

 

Полум’ям чорним злітає наш зойк й палахкоче

сморід тіл щезлих парує

трон тліє

 

 

¹ Дожа Дьєрдь (1470—1514 рр.) — вождь селянської війни 1514 року. Йому було доручено очолювати хрестовий похід проти турків, але він зі своїм селянським військом виступив проти королівських військ. Був спалений на огненному троні.

² Запоя Янош (1487—1540 рр.) — трансільванський воєвода, який переміг війська Д. Дожі при Темешварі. З 1526 року — король Мадярщини.

³ Темешвар — місто в Трансільванії, де селянське військо Д. Дожі у 1514 році зазнало поразки.

⁴ Могач — місто в Мадярщині, де в 1526 році армія знесиленої після селянської війни Мадярщини зазнала поразки од турецької армії. Цей рік і цей бій стали початком 150-літнього турецького іга в Мадярщині.

⁵ Шеґешвар — місто в Трансільванії, де революційна мадярська армія зазнала поразки 31 червня 1849 року од армії російського царя Миколи І. У цьому бою було вбито і Шандора Петефі.

⁶ Ішонзо (Соча) — ріка на кордоні Італії й Югославії, на якій в роки першої світової війни, упродовж 1915—1917-их років, проходили криваві бої між австро-мадярською та італійською арміями.