Дьєрдь Шомйо
(1920— )
Мімесіс
десять лілових довгостеблих тюльпанів
у чорній в жовтий горошок емальованій
глиняній вазі
тільки б перемалювати
тільки б накидати обриси
тільки б відчути на дотик
тільки б вигини стебел
тільки б форму пелюсток
тільки б повітряний простір між квітами
тільки б кути нахилу
тільки б танок на однім місці
цих біснуватих дервішів
цих канонізованих святих
цих до смерті затанцьованих дівчат
цих щасливих мучеників
не легковажне й не пихато зарозуміле творіння
й лише німу покірність
єдине неможливе
тільки б точно скопіювати
аби ще раз постало те
що вже не є
його онтологію і теологію
знайти з німою покірністю
передквіткове передстебленне передпелюсткове
передслівне слово
з якого знов розпуститься
у чорній в жовтий горошок емальованій
глиняній вазі
десять лілових довгостеблих тюльпанів
Співвідношення невизначеності
Де ти? Ще хвилина — для чого?
я скажу, ти вже деінде, де ти.
І якщо ти деінде, то вже ти ніде.
І якщо ти не тут — чи є ти деінде?
Ще хвилина — й уже ніщо
не вкаже на те десь, де є ти.
І вже тебе годі визначити
де ти є — чи ти є ти?
Темінь вулиці набіло
заштриховує прозорий сніг.
Ми ідемо. Й на роздоріжжі
загубиться орбіта наших доль
один перед одним снігопад
в нескінченність плюса і мінуса.