СЕРЕНЧА
Серенча, ци нисеренча, всьо - всевышньоє:
Завтрашнього я ни маву, лем - иннишньоє.
Серед світу по вкрайинськы свинського,
Кываву ся туй - дараб русинського.
Я живу битїжно й сигіняшно,
Так што вже и вмерти ми ни страшно:
Кить иннись умру, товды зо мнов
Вмре навікы няня й мамы кров.
Господи мüй, изза чого русин
З сього світа ся згирити мусить !?..
Хоть инниськы світ тяжкый, кырвавый…
Господи, нас уд загыбели заваруй.