* * *
Моє ім'я ще за життя
Мільйони раз безжально стерте
Не відшукають після смерті,
Не оголосять відкриттям.
Лиш, переривши мій архів,
Знайдуть п'ять-шість
Поезій влучних,
І скажуть, що вони співзвучні
Рушійним дзвонам їхніх днів.
А я їх справді відчував -
До серця дзвони долинали,
Неначе музика лунали,
І я писав до них слова.
Тож хай помре моє ім'я.
Але в майбутності погідній
Хай будуть музиці потрібні
Мої слова -
Душа моя.
Tegs: іван петровцій вірші