СПÜВАНКА ЗА КОРОЛЯ
Вода на ріцї урвала гать,
А динь розорвала – тьма.
Иду и гадаву: – Вать – вать! –
Типирь, коли нüч нїма,
Я свого врага без ножа убю! –
Та туйкы м учув и – став:
Звізды из мене мийриг пють,
А май велика звізда
Коронов на голову сїла менї,
Бо я в сüм селї – король!..
Бывать, што в серци великый гнїв
Топить піцїцька боль…