СПÜВАНКА ЗА ГОСТИНЫ
Йой, якоє файноє житя,
А каммай товды коли гостина.
Добре, що прüйшла без воротя
Молодüсть, а старüсть наступила.
Бородатый сижу за столом
И до пяных вдянь ся призираву.
Пю вино, стегно ім за стегном,
Кüсточкы у ворошок складаву.
Нич думкы у голову ни йдуть,
Лем у черево идуть вино, колбасы…
Я своє прожив. Дüйшов свüй путь.
Щи – не червакы мене, ай – я ім мнясо!