МАГОЧІ-КРАДУЧЫЙ И КОМАНИШТИЧНА КОРОСТА

НА СТРАЖДЕННОМУ ТЇЛЇ РУСИНСЬКОГО НАРОДА

Короставій призрак команїзма приссався до стражденного тїла русинського народа и провбайлує оживити свої здыхляцькі идеї животворящов кровльов русинства.
Иппен тому инниськы й чуєме уд важных а розумных русинüв аттакі гüркі слова:
-Русины втратили свüй шанс ...
-Русинськый поїзд пüшов без русинüв ...
-Русинство роздроблено и розгромлено ...
Айбо кить поправдї так є, та – ТКО ВИДЕН ?!.. ЧІЯ ВИНА ?!..
Я ни хочу туйкы щи раз споминати КГБ и його достойного продовжуватиля – украйинську безпеку: у дїлах націоналных проблем, а каммай – русинства – йих роль была и впстаєся керовнов и спрямовувучов.
Керовані и спрямововані й донынї сими страшныма організацїями, перві удары по русинству бüлш ги дисять годüв тому дали малограмотні прохвесоры а кандидаты в науку з Ужгороцького универзитета: Иван Туряниця, Иван Кривськый, Петро Лизаниць, Микола Макара и иже с ними, котры нараз, гикой зголоднїлї шакалы, яли доводити здоровоє тїло русинства до короставої здыхлячкы.
Диригентом сиї канїбалїстичної оргії быв и дниська ся впстає канацькый американтош Пол Роберт Магочі.
Иппен Магочі, на русинськüв кырви и нуждї зараблявучи долары дїла трьох свойых дїти, што йих держить у Європі в Парижу, и дїла множества зголоднїлых родакüв свої жоны у словацькых Межилабüрцях, у послїднї шість-сїм годüв повностив уддав русинство на загрізеніє команіштам. Ясно, ош из благословенія безпекы.
Комаништична експансія в русинство стройиться аццяк: понад ушыткым выситься комаништичный гуру – депутат украйинського парламента уд команіштüв, бывшый первый секретарь Закарпацького комаништичного обкома партиї Иван Мигович; конкретный дірігент комаништичної музыкы в русинстві є бывшый великый функціонер Закарпацького обкома комаништичної партиї, а дниська началник управлїня націоналностями Закарпацької облдержадминистрациї Михайил Черепаня; дале йдуть тоже бывші великі комаништичні началникы на Пüдкарпатю, а дниська – русинські началникы: Микола Макара, Иван Кривськый, Михаил Шарга, и вєдно з ними як учорашнї, так иннишнї пудлизовачї команїштüв а спецорганüв: хорішта Михаил Алмашій, бізнесоватый пüп Митьо Сидор, украйинськый графоман Феденишиниць, якого изза його гнидавости так и называвуть – Гнидонишиниць и иже с ними.
Иппен дякувучи сим типам, руководимым из Канады Магочійом-крадучым, а з Кыйова – комаништом Миговичом, русинство на Пüдкарпатю ся дниськы опустило ниже нулы – русинства ниє.
Правда, команишты на Пüдкарпатю щи май уздыхали, и, видячи, ош уже ся в нашому крайи здыхляцькым комаништичным идеям нїгде и нїнакого пудперти, паскудотні комаништичні вождї ймилися до русинства. Ясно, ош из тайного благословенія безпекы.
Ни знаву чому нитко ни вповість комаништичному депутатови Иванови Миговичу ош русины ни суть його електоратом – выборчов чилядив!.. И – нигда ни будуть!!!
Айбо втопавучый и за соломку ся хапле – так и команішты на Пüдкарпатю – здыхавуть и з собов у здыхелну пропасть и русинüв тягнуть.
Типирькы я сміло кажу: русинство на Пüдкарпатю годно быти лем за єдного условія – кить по дохторськы изшкребтати из стражденного тїла русинства комаништичну коросту: Ивана Миговича, Михаила Черепаню, Миколу Макару, Ивана Кривського, Михаила Шаргу, хорішту Михаила Алмашія, бізнесоватого попа Митю Сидора, гнидавого Фединишинця-Гнидонишинця, но и само собов, и майперво – Магочія-крадучого и вонючого.
Лем без сиї короставої паскуди русинство на Пüдкарпатю могло бы щи мати якусь слабиньку перспективу.
Дасть Бог – буде мати!

Попозирайте мüй

старый сайт:
http://gafya.narod.ru/

Дзеркало сайта

http://petrovtsiy.ltd.ua/

Tegs:

русинськи русинські співанки писни пісні фигли колядки, іван петровцій, вірші петровція, іван петровцій біографія, русины народ, закарпатские русины, русины на украине, становище русинів у галичині, галицкие русины, карпатские русины, русины фото, русинське радіо, русины, русини, русинська мова, русинский язык, русинська нація, русинська музика, русинська родина, русинськi співанкы, русинськi стихы, русинська правда, русинская литература, русинська література, русинская поэзия, русинська поезія