СОНЦЕ,   КВІТИ   І   БОГДАНКА

 

Як Богданка вмиє личко,

В небі сонечко засяє.

Як Богданка усміхнеться,

На лугах розквітнуть квіти.

Як Богданка затанцює,

Сонце й квіти з нею разом!

 

СЛОВА -  КВІТИ

 

В квітнику Богданочка словами

Виписала літери квітками,

І слова заквітли вздовж і вшир:

Голубе з фіалок слово «М А М А»,

І з троянд червоне слово «М И Р».

 

 

КОЛОМИЙКИ     ДЛЯ     СОФІЙКИ

 

Любі друзі,

Коломийки

Це веселі співанки,

Що їх дівчинка Софійка

Всім співає залюбки.

Досить їй лиш розпочати

Коломиєчки дзвінкі,

Усміхаються звірята,

Усміхаються квітки.

Навіть дощик у Карпатах,

Вчувши цей веселий спів,

Танцювати і співати

Починає між лугів.

Як Софійка змовкне тільки,

І звірята, і пташки

Коломийки для Софійки

Вже співають залюбки.

 

ВЖЕ   НАДВОРІ   СОНЕЧКО   ПРИПЕКЛО

 

Вже надворі сонечко припекло

Ніжне, тепле золото розлило.

А зима заплакала, сльози ллє,

Бо у небі жайворон виграє.

До малої вишеньки під вікном

Підійшла вже веснонька із вінком.

 

СОФІЙКА  І   ВЕСНА

 

Зустрілися Софійка і весна.

Радесенькі! Аж плещуть у долоні:

Весна-красна, Софійка-чарівна,

Мов дві сестрички, мамині дві доні.

Весна сказала: Я люблю малят.

І я тобі, Софієчко, дарую

Цей луг зелений, цей розквітлий сад.

Птахи тебе піснями зачарують!

Софійка мовила: Ти, весно, золота!

Й за те, що ти у край наш завітала,

Дозволь тебе піснями привітать!

Весна всміхнулася. Софійка заспівала.

 

НАПУТНЄ   ПОБАЖАННЯ

 

Доне моя, донечко

Любе моє сонечко!

День твій починається

Ти у путь збираєшся.

То ж ступай упевнено по землі

Ждуть на тебе справи скрізь немалі.

А від хмарки,

А від хвилі,

Від роси

Ти візьми

Наснаги,

Сили

І краси

День твій починається,

Сяє, посміхається

Дружбою красивою,

Працею щасливою.

 

КОЛИСКОВА

 

Дочко маленька,

Квітко леліє,

В серці у неньки

Жар паленіє.

Ти мій метелик!

Вічка склепила

Сон тобі стелить

Шлях у світ милий.

Голуб ласкавий

Ніжно співає

Сон твій казковий

Оберігає.

Спи, моя дочко,

Люба дитинко.

Спи, мій росточку,

Рідна кровинко,

Ніжна перлинко!

 

КАЗКА

 

Ти в цю ніч не спи, будь ласка,

А ходи зі мною в казку.

Адже ти іще не знаєш,

Як ведмедики співають,

Як танцюють між квіток

Їжачок і світлячок.

Там, де в срібному лісочку

Граються в курчат грибочки

Й сяє місяць з висоти,

Станеш квітонькою ти.

 

ХТО   ЧОГО   ЧЕКАЄ

 

І усміхнена косичка,

І замріяна вербичка

Весноньки чекають.

І дзвінка-дзвінка пташина,

І смачна-смачна малина

Весноньки чекають.

І шовкові трави в лузі,

І в гаю дерева-друзі

Весноньки чекають.

В лісі білочка пухнаста,

Й соловейко, наче свята,

Весноньки чекають.

І Богданочка, і Петя,

І всі діти на планеті

Весноньки чекають.

 

РОЗМОВА

 

Я не знаю

Чи буває

Більше радості довкруг,

Як весною

Чарівною

Зеленіти стане луг.

 

Хто радіти

Першим квітам

Вміє так як малюки?!

Скільки втіхи

Як під стріхи

Повернуться ластівки!

 

Он пташата

Ластівята

Повсідалися на дріт,

І ранкову

Їх розмову

Наслухаю я як слід!

 

Прилітати

У Карпати

Дуже любо нам, бо тут

Всі малята

Русинята

Наші гнізда бережуть!

 

І водиці

Із криниці

Нам у спеку принесуть!

Нас шанують!

Нас честують!

Гарно нам в Карпатах буть!

 

Я не знаю

Чи буває

Більше шани для малят,

Як в розмові

Добре слово,

Вдячне слово ластівят!

 

ВЕСНА

 

Стріха

Стиха

Сонцем

Диха:

Капа,

Капа,

Каплі

Чуть

З даху

Диха

Дух

Дощу!

 

 

ДОЩИК

 

Дощик тиші

Нам напряв.

Небом дише

Сонний став.

Вітер, наче

Слаломіст,

Мчить

Крізь дощ

На повен

Зріст.

 

ПЕЛЮСТКОВИЙ    ДОЩИК

 

Там, де вишні

Квітнуть пишно,

Вітерець в саду

Подув.

Мов дощинки,

Пелюстинки

Капа,

Капають,

Падуть.

 

ДІТИ     І     ЗАЙЧАТА

 

Раз, два, три, чотири, пять...

Всіх не зрахувати!

Дружно зайчики спішать

До села, до хати.

Раз, два, три, чотири, пять...

Хлопчики й дівчата

Із дворів, із хат біжать

Зайчиків стрічати.

Раз, два, три, чотири, пять...

Дітям і зайчатам

Любо разом танцювать

Весноньку стрічати!

 

ГРА     В     ЛАНЦЮЖОК

 

Ланц,

Ланц,

Ланцюжок,

Йди із нами у танок!

Як візьмемося за руки,

Ніженьками тупу! тупу!

Після спинимося трішки,

Далі знову перебіжка:

Ланцюжок наш, наче змійка!

А всіх нас веде Софійка.

Ланцюжок слід наш замітає.

Гей! Гей, повернімся просто

Й головою стане хвостик1

Ланц,

Ланц,

Ланцюжок,

Йди із нами у танок!

 

ПІСЕНЬКА     ЗАЙЧАТ

 

Гілка трісне,

Пташка свисне

Пильно вуха нашорошим.

І почуєм,

Зметикуєм

Ворог там,

Чи друг хороший.

Наче діти,

Любим літо

В травах граємося в жмурки.

А зимою

Ми з тобою,

Мов сніжні пухнасті кульки.

 

ЦВІРКУН

 

На лузі поблизу млина

Я вчула пісню цвіркуна.

Поміж травинок, між квіток

Йду на знайомий голосок

З усіх тутешніх цвіркунів

Ніхто б так грати не зумів!

Все ближче голос цвіркуна,

У нього скрипка чарівна:

Кому він буде награвать,

Той зразу піде танцювать!

Ось вітру він дарує спів

І вітер кружиться в траві.

Я знаю: в лузі цвіркуна

Чарує квітонька одна

Хоча її дзвіночком звуть,

Її дзвоніння ледве чуть!

Під ніжну музику смичка

Вона до танцю беручка!

Там, де ромашка розцвіла,

Я музиканта віднайшла:

Дзвіночки дзвонять, а цвіркун

Смичком тугим торкає струн,

А в мене голос, мов дзвінок!

І ми усі йдемо в танок!

 

КВІТИ     Й     ЗОРІ

 

Тато, мама та Петрусь

В лузі квіти рвали.

Як стемніло, пригорнувсь

Наш Петрусь до мами.

А як зорі в темноті

Стали загорятись,

Він спитав: Чи можна їх,

Наче квіти, рвати?

Тато мовив: А нащо

Ті б зірки зривав ти

Буде сумно без зірок

В небі космонавтам.

 

ДО    МЕНЕ    ЗІРКИ    ПРИЛІТАЛИ

 

Через сад ішли ми з поля уночі.

Я сиділа у татуся на плечі.

Ввись поглянула, а звідти між гілки

Замигали мені радісно зірки.

То всміхнуться, то сховаються й завмруть

Наче в схованки ведуть зі мною гру.

То обліплять, мов ялинку, весь горіх

Аж проміниться в пітьмі дзвінкий їх сміх.

Ми додому підійшли, коли... зірки

На плече мені злетіли, мов пташки!

Я од щастя навіть слова не зронила,

Лиш погладила, й увись їх відпустила.

 

ЖОЛУДЬ

 

Ціле літо у шапчині

Хилитається хлопчина.

День минає, ніч минає

Хлопчик шапки не знімає.

А як літечко прилине,

Хлопчик вистрибне з...

шапчини!

 

ДЗВІНОЧКИ

 

Я сиджу в дзвіночках

Й думаю собі:

Яке літо гарне!

Любо як мені!

 

КАВУН

 

Жив та був собі кавун,

Чепурун, товстун, гладун.

Як дозрів теплом налився,

Сам на кухню покотився.

 

ДОЩ     І     СОНЦЕ

 

Над ставом сивий дощ завис,

Іде собі спроквола,

І краплі: кап-кап-кап униз,

І на воді скрізь кола.

А потім дощ той перестав,

І сонце висріблило став.

Протряхли коси у вербичок,

Протряхло сіна пять копичок,

Поля протряхли, і ліси,

І мокрі жабячі носи.

 

ДОЩИК    І    ЖАБИ

 

Дощик сіється

Всякчас

Це для жаб

Чудовий час.

Вщухне дощик,

Завітрить

Все просохне

В одну мить:

Гори, доли

І ліси,

Й мокрі

Жабячі носи.

 

ХЛОПЧИК  -  ДОЩИК

 

Хлопчик Дощик по ріці

Кида срібні камінці.

І пливуть спроквола

По водиці кола.

 

ХВАЛЬКО

 

Із річки Петрик повернувся,

І друзям повідав:

Там рибка у воді тонула

Я, бідну, врятував!

 

ПОРОСЯТКО

 

Просом,

Просом

По росі

Порося

Прошкує.

Просить

Просо

Порося:

-          Перестань же!

Чуєш?!

Не топчи,

Не толочи

Малі

Стебельцятка!

А воно йому:

-          Хрю-хрю!

А я поросятко!..

 

КОШЕНЯ

 

Те маленьке кошеня

Не працює ані дня

То на сонечку дрімає,

То під ковдру хвіст ховає...

Каже грізно киця-мати:

До роботи треба братись!

Час тобі ловить мишей

І мурликать для дітей.

 

КІТ

 

Дивувалася Богданка

З нашого кота,

Бо не міг він наздогнати

Власного хвоста.

 

ПЕСИК    І    ПЕС

 

Зранку песик:

Гав! гав! гав!

Гавкав, не переставав.

А старий пес

Ходить чинно,

І не гавкне

Безпричинно.

 

ЛИСИЧКА

 

У лисички

Гарна звичка:

Раннім ранком

До світанку

І у хаті,

Й коло хати

Все прибрать,

Позамітати

Хай щасливо

Увійде

В чисту хату

Світлий день!

 

У     МУЗИЧНІЙ     ШКОЛІ

 

А малят

Соловят

У музичній школі

Горобець

Молодець

Вчить співати соло!

 

ДЕНЬ     МАЛИНИ

 

У звіряток нині

В лісі День малини

Всі збирають залюбки

В кошики і козубки

Вистиглу малину,

І несуть в долину

З кошиків і козубків

Пригощати малюків.

 

В    НІЧ    НАРОДЖЕННЯ     СОВИ

 

Музиканти лісові гарно грають, гарно.

В ніч народження сови гарно грають, гарно.

Цимбалісти й скрипачі гарно грають, гарно.

Грають навіть уночі, гарно грають, гарно.

Спить звірина лісова, гарно грають, гарно.

Лиш не спить одна сова гарно грають, гарно.

 

КОЛИСАНОЧКА

 

Я кажу до ведмежати:

Ти чого не хочеш спати?

Я тебе і колисала,

Й колисаночку співала,

І носила по садочку.

Мабуть хочеш ти медочку?

На, поїж і засинай.

Люлі-люлі, баю-бай!

 

В    ЗООПАРКУ

 

Ведмедика дітвора

Кличе:

Гратися пора!

А Мишко-ледащо

Не хоче нізащо.

 

 

ВЕДМЕДИК

 

А Мишко такий ведмедик,

Що найбільше любить медик.

І Михайлику відомо,

Як би мама не таїла,

Що в коморі у них дома

Того меду три барила!

Якось мама-ведмедиха

По гриби пішла край бору,

А Михайлик тихо-тихо

Та й пробрався у комору.

Аж тріщало за вухами,

Аж солодким дух забило

Їв руками, їв ногами,

Й спорожніли три барила.

Черевце туге, мов бубон,

Раптом ой, як заболіло!..

Йойболита кличте, люди!

Йойболит той знає діло!

Ліки дав такі чудові,

Що пропали кольки-болі.

А Михайлик дав всім слово,

Що не крастиме ніколи.

 

СЕКРЕТ     МАЛЕНЬКОГО     ДРОЗДА

 

У лісі

На горісі

Співав і ріс

Маленький дрізд.

Був з тим дроздом знайомий

Малий-манюній гномик.

Ще зранку дрізд літав, співав.

А гном сидів, та ще й мовчав...

Наш дрізд підріс і став Дроздом.

А гном зостався малюком,

Бо не пізнав секрет простий.

Що швидко може той рости,

Хто кожну пісню знає,

Хто весело співає!

 

КІШКА    Й    МИШКА

 

Кішка мишку упіймала.

Мишка кішечці сказала:

Подиви-но, кішко-любко,

Он які у мене зубки

Укушу, так укушу,

Вибачить не попрошу!

Підібгала кішка хвостик:

Я ж тебе впіймала... в гості...

Ну, а мишка: Де ж то чуть,

Щоб когось ловили в гості?!..

Памятай у гості звуть!

 

ЗЛЯКАВСЯ      МИШКИ

 

Дресирувальник

В теплу ніч липневу

З периною

Ввійшов до клітки лева.

І мовив левові:

В кімнаті

Ніколи я не буду спати:

Там бігла мишка побіля дверей,

А я ж бо так боюсь мишей!

 

СТОНІЖКА

 

Якось малесенька стоніжка

Одну із ніжок вивихнула трішки.

Прийшла до лікаря,

А він питає:

Скажи, котра з цих ніженьок кульгає?

Та зашарілася:

Не можу віднайти,

Бо вмію рахувать лише до десяти...

 

ЧОРНА     ВИШНЯ

 

Яке це дерево? в саду

Пита Богданка в тата.

Це чорна вишня.

А чому

Плоди червонуваті?

В цей час такі й повинні буть,

Татусь промовив доні.

Вони зелені,

І тому

Іще такі червоні.

 

СТАРІ     СЛОВА

 

У дворі від школярів

Чув я про слова старі.

Спершу трохи дивувався,

Ну, а після здогадався:

Дідусеві сотня літ,

То ж старе і слово «дід».

Ну, а слово «слива» зріє,

Та ніяк не постаріє...

Ні морозиво, ні крем

Жодна старість не бере,

Бо смачному слову діти

Не дозволять постаріти.

 

ВІДЛУННЯ

 

Ой нелегко в горах дітям

Вчить відлуння говорити.

Хором всі гукнуть: Грибочки!

А відлуння: Бочки! бочки!..

Стихне все, й тоді: Смерічка!

А відлуння: Річка! річка!..

На весь голос: Ми щасливі!

А відлуння: Ще й красиві!..

Тільки Мама! слово миле

Повторяє без помилок.

 

МОВА     ГНОМІВ

 

Знаєш ти, яка чудова

І казкова в гномів мова?!

І хлопятам, і дівчатам

Легко мову ту вивчати.

Мама скаже:  - Пий компотик!

Ну, а гномик: - Ма-ле-пий!

Мама скаже: - Спи, мій котик!

Ну, а гномик: - Ма-ле-спи!

Пречудова

В гномів мова.

 

СТРИБКИ

 

У дворі всі малюки

Дружно граються в стрибки.

Ці стрибають в довжину,

Ну, а ті у вишину.

Досить вправна у стрибках

Навіть кішечка прудка.

Знає кішечка від мене

Як чудово буть спортсменом!

 

ВОЛЕЙБОЛ

 

На балконах татки й мами

Нині стали глядачами:

Через сітку точно й швидко

Бють мяча руками дітки.

Грають славно, сміло, вправно

Мяч летить високо й плавно,

Не торкається землі:

З рук на руки, і в політ!

Каже наша дітвора:

Волейбол красива гра!

 

ГІРСЬКИЙ       СТАДІОН

 

Полонина це рівнина

На Карпатській верховині.

Тут широке плоскогіря

Стадіоном служить звірам.

І щоранку по порядку

Вибігають на зарядку

Зайченята,

Оленята,

Лисенята,

Сарненята,

Та ще й інші звіренята

Важко всіх порахувати!

Для ранкової пробіжки

В кожного своя доріжка.

А коли біля лісочка

Скінчать вправи з фізкультури,

У ранковому струмочку

Роблять водні процедури.

Після легкого снідання

Починають тренування.

Кучеряві поросята,

По-лісному дикуни,

До потоку йдуть купатись,

Там же й плавають вони.

Поросята молодці!

Добрі будуть з них пловці.

Зайченята-стрибуни

З куцими хвостами,

Дуже легко їм стрибать

Тут понад кущами.

Для малесеньких ведмедиків

Нелегка важка атлетика.

Та малята для початку

В спорті мають добру хватку

І з руками мускулистими

Стануть сильними штангістами.

Жабенята-карапузи

Вміють голи забивать,

І в усій гірській окрузі

Рівних їм не відшукать

Як ніхто, ніде й ніколи

Гарно грають у футбола.

Біг нелегкий марафонський,

Та за титул чекмпіонський

Наполегливо й завзято

Вже змагаються лисята.

Так щоднини, так щодня

В них весела біготня!

В білок прагнення єдине

Хто найдальше шишку кине.

І летять шишки як треба

Аж за обрій, за крайнебо.

І отак в труді щоденнім

Все ростуть, ростуть спортсмени.

Безперечно кожен гордий,

Що ростуть і їх рекорди.

На високій полонині

На Карпатській верховині

Від світання до смеркання

Йде щоднини тренування.

 

ВЕЧОРОВА     КАЗОЧКА

 

Всім відомо

Кожен вечір

Гарні сни несе малечі.

Я ж кажу йому:

-          Будь ласка,

Розкажи хорошу казку!

Тільки казку він кінчає,

Мої вічка засинають!

 

ВЕРЕСЕНЬ

 

Як проминули літні дні,

Одразу ж біля дому

Зустрівся вересень мені

Хлопя в школярській формі.

В руках у вересня дзвінок,

Веселий, голосистий,

До школи кличе всіх діток:

-          Учитись!

-          Вчитись!

-          Вчитись!

 

БУКВА    «Р»

 

Зранку річку крига вкрила

Й не розкрила дотепер,

Щоб спокійно рибка вчилась

Промовляти букву «Р».

 

СНІГ

 

Рано-вранці прокидаюсь,

Глянула в віконце,

А на дворі білий сніг

Так блищить, як сонце.

 

ХТО     ВГАДАЄ  ?

 

Через білий-білий сніг

Білий зайчик перебіг.

Хто б тепер вгадати міг

Де там зайчик, а де сніг?!

 

МІСЯЦЬ  -  РИБАЛКА

 

 

У замерзлій у ріці

Місяць вибив шибку,

І на вудки-промінці

Ловить срібну рибку.

 

ПО     ЯЛИНКУ

 

По ялинку біжу,

Пісеньку співаю.

Бачу: зайчик іде

Я з ним привітаюсь.

 

КОЛЬОРОВИЙ      СОН

 

Наче ковдрою, барліг весь

Сніг укрив аж до весни.

Спить ведмедик, спить Михайлик

Й кольорові бачить сни:

Білий цвіт, зелені трави,

Фіолетовий пасльон,

Ведмежата в жовтій формі

Йдуть на синій стадіон.

Матч футбольний. На воротах

В медвежат Михайлик став.

Хтось ударив по м’ячеві

Він м’яча того впіймав.

У воротах примостивши

М’яч під голову, в ту ж мить

Він заснув. І йому сниться,

Йому сниться, що він ... спить!

 

ЗАГАДКА

 

В чорну ніч і в білу днину,

В тихий час і в хуртовину,

По снігу і через лід

Ходить білий-білий дід.

Надзвичайно підозріло

Брови білі, шапка біла,

Й від чобіт білявий слід

Залишає білий дід...

Дуже дід оцей кошлатий

З малюками любить гратись

Лиш побачить їх здаля,

Сам сміється, як маля.

З подарунками торбину

Він почепить на ялину,

І з дідусем залюбки

В сніжки грають малюки.

 

ДІД     МОРОЗ     І     ЗАЙЧИК

 

Зустрічати Новий рік

По дорозі зайчик біг.

Дід Мороз його стрічає

І здивовано питає:

Що ж ти, заїнько, і досі

По сніжочку ходиш босий?

Надзвичайно кепська звичка

Йти в мороз без черевичків.

На лишень взувай скоренько

Черевички червоненькі!

Зайчик взувся,

Посміхнувся,

А оскільки чемним був,

Вдячно хвостиком махнув.

Та й побіг собі,

Побіг

Зустрічати Новий рік!

 

ЗАКВІТЧАНА      ЗИМА

 

Як в саду квіток нема,

Тільки сніг,

То це зима.

А якщо я на листочках

Нарисую по дзвіночку,

По билинці, по травинці

На стеблинах по росинці,

І в саду розсиплю їх

Що це буде?!

Квіти?

Сніг?

Відповім я вам сама:

-          Це заквітчана зима!

 

ГОСТІ

 

До бджоли, до бджоли

Приїхали в гості

Козеня, два воли,

Ще й заєць безхвостий.

У новім фартушку

Бджілка вибігає,

І гостей на лужку

Медком пригощає.

 

НОВОСІЛЛЯ

 

Поміж квіток, між травинок

Збудував малий мураха

З глини доброї будинок

З чепурненьким круглим дахом.

Будував мураха вміло

Даром літа не просидів.

І тепер на новосілля

Він скликає всіх сусідів.

 

КАЛАЧІ

(За народними мотивами)

 

Два коти, два коти

Жито засівали.

Три дощі, три дощі

Землю поливали.

Як чубаті вовки

Житечко скосили,

То зерно до млина

Ведмеді носили.

Два лини, два лини

Ніченьку не спали

На млині, на млині

Жорна обертали.

А мука, а мука,

Наче сніг, біленька

Напечем калачів

Теплих та смачненьких.

 

КОРОВАЙ

 

Мама тісто в діжі місить.

Вже у діжі тісту тісно:

Випирає аж за край

Гарний буде коровай.

 

МАМИНА      ПОМІЧНИЦЯ

 

Вмивши руки й личко, зранку

Я з матусею люблю

Готувать смачні сніданки!

Ось що я спершу роблю:

Починаю рахувати

Скільки є нас у сімї

Є в нас мама, є в нас тато,

Я й два братики мої.

Зрахувавши всіх, уміло

Розкладаю на столі

Пять виделок, пять тарілок,

Стільки ж склянок, масло, хліб.

Поцілує тато в щічку

І промовить з-за стола:

Хоч дочка в нас невеличка,

Поміч з неї чимала!

 

РІК - ДОБА

 

Рік, що гарним дуже був,

Справді схожий на добу:

Січень, лютий це світання,

А весна година рання;

Ходить сонцем розігріте,

Наче полудень, все літо;

Вечорові барви осінь

Аж до грудня в сад приносить;

А зима, як добра нічка,

Білу ковдру дасть потічкам!

Ну, тепер скажи, хіба

Круглий рік це не доба?!